Чорної шкіри без просвіту ніч Погляди пильні з далекого степу Сонце зійшло й світло від зір Мовчки погасло і в грудях затерпло В розвідку я не візьму твоїх чар Ніжність моя у листах розгубилась Нам є що нести на свободи вівтар Нам є ще за кого тут битись
Димлять тривожно горизонти Чи зійде сонце завтра нам То не гримить, то з серця фронту Летять сини згорьованим батькам.
Іскрилось життя і погляди дикі З пустих магазинів і битих вітрин Нам соромно бачити сонячне літо Ковтаючи біль і гіркий анальгін
Обличчя смугляві під сонцем пекучим І ти постаріла за декілька днів Коли повернуся підем гостювати До чистих небес і нестримних вітрів… А поки до сну як до вічності пішки І десь недалеко гудуть літаки Збираю до купи й складаю у вірші Найкращі слова що не чула їх ти… Black skin without lumen night The views of grease from a distant desert The sun had risen and the light from the stars Silently extinguished and chest numb In exploration, I will not take your charm Tenderness in my letters confused We have something to carry on the altar of freedom We are still here for one beat Smoke anxious horizons Do sunrise tomorrow we It is not booming, the front of the heart Flying sons zhorovanym parents. Iskrylos wild life and views Empty shops and broken windows We were ashamed to see sunny summer Swallowing pain and bitter analginum Swarthy face the sun burning And you grown old in a few days When back will go stay with By pure heaven and impetuous winds ... And yet as to sleep to eternity foot And somewhere near buzzing aircraft Collect piles and to compose a poem The most words that you heard them ...