- Більше не можу без тебе
Ти була ніжна як сон
І залишалась зі мною
Як ледь помітний туман,
Що квіти палить росою
Аж теплі краплі дощу
Десь загубилися в небі
Без них не може земля
- мов діаманти сміх.... а ти не йди
Я читав по твоїх долонях своє життя,
Я помітив вечірнє сонце в очах твоїх,
Я так хочу запам’ятати назавжди
Твій, мов діаманти, сміх.
Не біда, шо навколо люди і стільки днів
Розміняли ми і не знаєм усіх новин.
Я забув про чуже минуле в очах твоїх -
Вижив лише один.
- Не опускай свої очі
Я не забув ні хвилини,
Кожна із них, як нова.
Пальці малої дитини
Мудрі, як вічні слова.
Запам’ятав кожну каплю,
Кожен ковток, кожну мить,
І теплий вечір, як пахне,
І пряна ніч, як не спить.
- Не плач
Не плач, не плач
Поки я з тобою,
Поки місяць вірний нам
В небі над водою.
Не плач, не плач,
Поки небо з нами,
Тільки душу обійми
- Я не сдамся без боя
Шо ж це я, шо ж це я не зумів
Зупинитися вчасно, все ясно
Зі мною тепер і назавжди, пізно не йти
Не йди від мене
Я налию собі, я налию тобі вина
А хочеш із медом