Взяв би я бандуруВзяв би я бандуpу, та й загpав, що знав,
Чеpез ту бандуpу бандуpистом став.
Чеpез ту бандуpу бандуpистом став.
А все чеpез очi… коли б я їх мав,
За тi каpi очi, душу я б вiддав.
За тi каpi очi, душу я б вiддав.
Їхали Козаки із Дону додомуЇхали козаки із Дону додому,
Підманули Галю — забрали з собою.
Ой, ти, Галю, Галю ж молодая,
Підманули Галю — забрали з собою.
Поїхали з нами, з нами, козаками,
Лучче тобі буде, чем у рідної мами.
Ой, ти, Галю, Галю ж молодая,
Колиб мені зранкуКоли б мені зранку горілочки склянку,
I до того люльку, дівчину моргульку.
Горілочку пив би, тютюнець курив би,
Дівчину Ганульку до себе тулив би.
Горілочку пив би, тютюнець курив би,
Дівчину Ганульку до себе тулив би.
Місяць на небіМісяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе.
В човні дівчина пісню співає, а козак чує, серденько мре.
В човні дівчина пісню співає, а козак чує, серденько мре.
Ця пісня мила, ця пісня люба, все про кохання, все про любов.
Як ми любились тай розійшлися, тепер навіки зійшлися знов.
Ой, очі-очі, очі дівочі, темні як нічка, ясні як день.
Ой летили дикі гусиОй, летіли дикі гуси,
Ой, летіли у неділю дощову.
Впало пір'я на подвір'я,
Закотилось, як повір'я у траву.
Ой, летіли дикі гуси, ай-яй-яй-яй...
Ой, летіли дикі гуси через ліс,
Не кажи своїй подрузі,
Реве тай стогне Дніпр широкийРеве да стогне Днiпр широкий,
Сердитий вiтер завива,
Додолу верби гне високi,
Горами хвилю пiдiйма.
Додолу верби гне високi,
Горами хвилю пiдiйма.
А блiдий мiсяць на ту пору,
Стоїть гора високаяСтоїть гора високая,
А під горою гай, гай, гай...
Зелений гай, густесенький,
Неначе справді рай!
Під гаєм в’ється річенька,
Мов скло вода блистить, блистить,
Долиною зеленою кудись вона біжить.