Виє вітер і гуркоче скло Зло не спить, воно до нас прийшло Ріже дощ і б'є об землю град Стучиться "брат" Зло й ненависть із газетних шпальт Слід палає і горить асфальт Плаче і кричить моя земля Прийшла війна Поза спинами міста стоять У померлих і живих солдат Наші сім'ї, ріки і поля Гуде земля
Двоголовий б'є своїм крилом Стражить молотом, маха серпом В полі стадо уражених собак Та їх атак
Непокірний ворону народ Від Донбасу до Карпатських вод Непідвладна йому земля Не віддана!
Подзвонив мамі, сказав, що все у нас спокійно Ні, мам, це просто грім, маленьке лихо стихійне У нас тут дощі йдуть і гриміть постійно Ти не хвилюйся, мамо, у мене "бронік" надійний
Набрехав мамі, а як їй правду казати Про те, як раптом мужніють зовсім юні солдати? Про постріли, вибухи, в броні пробоїни Про те, що ми вже давно не діти, ми – воїни
Ідуть на небо хлопці безсмертними ротами Вже двох друзів відправив додому "двохсотими" А скільки іще їх найкращих поляже? І хто ж тобі скаже, хто тобі скаже? Чергова в телевізорі пика вгодована Яка прикро вражена, надзвичайно стурбована Я тут не за них, за дружину з дитиною. І за землю, що називається Україною!
Хтось із старших сказав Що "сепари", як в Афгані "духи" Ховаються за спинами мирних, сіють смерть і розруху "Плюють" із "зеленки" смертельними сюрпризами Дістав уже цей клятий кукловод із своїми репризами Ну нічого, в нас хлопці -"вогонь", всиплемо жару Усім, хто хоче нашу землю відібрати на шару Пишатиметься народ своїми синами Все буде добре! Перемога за нами! Ветры и рев стекло Зло не спит, это пришло к нам Режут дождь и бьет землю града "Брат Зло и ненависть к газетным булавкам Должно быть сжигание и сжигание асфальта Кричит и кричит моя земля Война пришла За пределами спины города стоит В мертвых и живых солдатах Наши семьи, реки и поля Земля гудит
Двухногиба Рахапса с молотком, Маха с серп В области стада пострадавших собак И их атаки
Rebeakpore Crows People От Донбасса до Карпатских вод Земля не подлежит ему Не предан!
Позвонил моей маме, сказал, что все мы спокойны Нет, мама, это просто гром, немного стихийной У нас есть дожди здесь, и они навсегда промахиваются Ты не волнуйся, мама, у меня есть надежная «броня»
Мама свернулась, но как сказать ей правду Как внезапно делают молодые солдаты? О выстрелах, взрывах, в броне? Об этом мы не дети долгое время, мы воины
Иди на небо, ребята с бессмертным ртом Уже двое друзей отправили домой "двести" А сколько из них их лучшее? И кто скажет вам, кто вам скажет? Следующий по телевизору кормит Который раздражен, чрезвычайно обеспокоен Я здесь не для них, для моей жены с ребенком. И для земли под названием Украина!
Один из старейшин сказал Это «разделяет», как в афганском «духах» Скрыть за спиной мирной, свинья смерти и опустошения «Плють» с «зелеными» смертельными сюрпризами Уже вырвал этого проклятого ученика с их репрессиями Ну ничего, у нас есть ребята -«огонь», посыпать тепло Всем, кто хочет взять нашу землю на слое Будет гордиться людьми со своими сыновьями Все будет хорошо! Победа для нас!