В твоєму погляді я, ніби, побачив щось знайоме, Ніби відкрив двері тому, що не показував нікому І цей сміх, ця компанія, ці люди, Я й досі відчуваю твій запах, він ніби всюди. Давала зрозуміти все тільки одним поглядом, А я наче сліпий тону в якійсь незрозумілій болі Твій голос у голові кружляє колами, І всі навколо ніби розмовляють різними мовами. Я знаю твоє ім’я, я відчуваю твоє дихання, Я прокидаюся і бачу, що від думок немає виходу, Відчуття такі реальні, ніби там були не тільки очі, Та як багато все змінили події цієї ночі… Чого я хочу? Повернути цю реальність, Чи залишитись там, куди я зможу повертатись? Щоночі спати і ростити собі крила, Це так мило, що ти хоч щось мені лишила. Цілу годину просидів на ліжку як дитина, Ніколи я не вірив, що колись на мене щось так вплине. Яскраве світло серед холодної ночі Мокрі очі самі по собі сльози точать, Не помічаю я чітких рис обличчя, Я бачу тільки образ той, який до себе кличе. Так хочу обійняти і на завжди зупинити час, І не повертатися, бо тут немає нас.
Це так незвично, що я пишу тобі пісні, І що мої думки про тебе, і що ти в моєму сні. Наші життя міняють випадкові люди, Бачив тебе тільки раз, та тепер ти всюди. Твоє обличчя, міміка, твій дивний погляд, Ти пам’ятаєш точно - відчувала спокій, А я не вірив в долю, я шукав причини: Хіба буває так, щоб ангел був безкрилий? Моє життя - закладена програма Хвилини наче ноти народжують яскраву гаму. Воля в небесах, як би хотілось вірити, Що поряд з нею ти - моя лірика! І кожне слово я відчував руками В твоєму погляді я побачив щось знайоме І дотик наших рук забрав набуту втому. Та не потрібно слів, потрібна тільки ти, Бо де б ти не була ти приходиш до мене в сни. Слова рядками накручують на горло камінь Чи міг би я змінити те, що є між нами? І кожен раз, як перший раз, як вознесіння. Тільки в тобі я бачу волю і розуміння самого себе Тут присутній тільки спокій До повного кайфу - кілька кроків…
Хто ми? Між нами рами телефону. Вечір, вітер і я іду додому. Кожна година мого недосипання Змушує писати мемуари, зізнання. На мить повернув би я минуле , Туди де ми стояли і заснули. Ніхто не знає куди веде тернистий шлях І знову прокидаюся, бо тут немає нас. В таких далеких відчуття-відповідна сила В кожного з нас є таємні крила Ти запустила мене з ними в небо, І я лечу до тебе в снах, лечу до тебе… Віра, надія, моя стихія-страх Ніби сподівання ти бачиш на моїх вустах, Та ролі в нас не співпадають із сценарієм, Який придумав я, один його листаю…
Яскравий сон, яскрава ти, Я все життя шукав таку та не зміг знайти. Хто придумав сни, Коли в них чорно-білий світ і кольорова ти? І кожну ніч приходиш ти Привітаєшся і мусиш йти. Де ти? Навколо простір Тишина, і холодна постіль Знайомий смак, знайома тінь Я вкрав твій сон, а ти вкрала мій…. ти вкрала мій…. В твоем взгляде я , будто , увидел что-то знакомое , Будто открыл дверь потому, что не показывал никому И этот смех , эта компания , эти люди , Я до сих пор чувствую твой запах , он как бы везде . Давала понять все только одним взглядом , А я как слепой тона в какой-то непонятной боли Твой голос в голове кружится кругами , И все вокруг будто говорят на разных языках . Я знаю твое имя , я чувствую твое дыхание , Я просыпаюсь и вижу , что от мыслей нет выхода , Ощущения такие реальные , будто там были не только глаза , И как много все изменили события этой ночи ... Чего я хочу ? Вернуть эту реальность , Или остаться там , куда я смогу возвращаться ? Каждую ночь спать и растить себе крылья , Это так мило , что ты хоть что-то мне оставила . Целый час просидел на кровати как ребенок , Никогда я не верил , что когда-то на меня что-то так повлияет. Яркий свет среди холодной ночи Мокрые глаза сами по себе слезы точат , Не замечаю я четкие черты лица , Я вижу только образ тот, который к себе зовет . Так хочу обнять и навсегда остановить время , И не возвращаться , потому что здесь нет нас .
Это так необычно , что я пишу тебе песни , И что мои мысли о тебе , и ты в моем сне . Наши жизни меняют случайные люди , Видел тебя только раз , и теперь ты везде . Твое лицо , мимика , твой странный взгляд , Ты помнишь точно - чувствовала спокойствие , А я не верил в судьбу , я искал причины : Разве бывает так , чтобы ангел был бескрылый ? Моя жизнь - заложена программа Минуты как ноты рождают яркую гамму . Воля в небесах , как бы хотелось верить , Что рядом с ней ты - моя лирика ! И каждое слово я чувствовал руками В твоем взгляде я увидел что-то знакомое И прикосновение наших рук забрал приобретенную усталость. И не нужно слов , нужна только ты , Ибо где бы ты ни была ты приходишь ко мне в сны. Слова строками накручивают на горло камень Мог бы я изменить то , что есть между нами ? И каждый раз , как первый раз , как вознесение . Только в тебе я вижу волю и понимание самого себя Здесь присутствует только спокойствие До полного кайфа - несколько шагов ...
Кто мы ? Между нами рамы телефона . Вечер , ветер и я иду домой . Каждый час моего недосыпание Заставляет писать мемуары , признание. На мгновение вернул бы я прошлое , Туда где мы стояли и заснули. Никто не знает куда ведет тернистый путь И снова просыпаюсь , потому что здесь нет нас . В таких далеких ощущение -ответная сила У каждого из нас есть тайные крылья Ты запустила меня с ними в небо , И я лечу к тебе во сне, лечу к тебе ... Вера , надежда , моя стихия - страх Будто надежду ты видишь на моих устах , И роли у нас не совпадают со сценарием , Который придумал я , один его листаю ...
Яркий сон , яркая ты , Я всю жизнь искал такую и не смог найти . Кто придумал сны , Когда у них черно - белый мир и цветная ты ? И каждую ночь приходишь ты Привитаешся и должен идти . Где ты ? вокруг пространство Тишина , и холодная постель Знакомый вкус , знакомая тень Я украл твой сон , а ты украла мой .... ты украла мой ....