Діодний Міст все тексты (слова) песен, переводы, видео, клипы

Скажи, чому стискає в грудях, лихоманить і болить?
Від тих думок, що зло, яке дрімало, — пробудилось, воно не спить.
І ті роки, коли земля палала, потопала у крові,
Здавались нам такі далекі, наче було уві сні.

Скажи… Скажи…

Відповідай! Давай збагнемо… Не втікай від істини!

Колись і я був з вітром в голові,
І все, що треба, було за плечима.
Постійно в стані бігу та війни –
Лише вперед, але з закритими очима.

І так хотілось бути не таким, як всі,
Не схожим ні на кого, завжди в своїй темі:
Волосся довге, пірсинг і тату –

Спитай мене, як треба жити?
Спитай мене, куди йти
Шляхом тяжким, і як зрозуміти,
Куди спрямувати свої сліди?!
До біса це все, до сраки мотлох!
Ці правила варті своїх авторів.
Я сам тут чужинець, а, може, і ворог.
Колись я також цим перехворів.

Ти не спиш у цю ніч - ти у пошуках себе
І з собою віч-на-віч, свічки полум'я слабе
Огортає твоє тіло, так чуттєво, обережно -
Натискай на гачок, шоб ця ніч була безмежна.

Як згасає твій день - з вікон ти скидаєш штори,
П'єш червоне вино і вдивляєшся у зорі.
У ту мить, коли ти не знайдеш, де себе діти -

Знову я роблю крок крізь поріг, зачиняючи двері.
По промерзлим калюжам, ламаючи льоду склянки,
Йду ховаючи руки від холоду в свої кишені,
Не збагну де подіти, сховати про тебе думки.
Де подіти слова, що могли бути просто мовчанням,
Як знайти собі спокій і спокою дати тобі?
Де шукати нам відповіді на хибні питання,
Коли сонце зігріє нас, де буде край цій зимі?

Ты с каждым днем все дальше от меня,
Листок, сорвавшийся по ветру.
Несет тебя куда, не знаю я
Я просто вижу, как уходишь ты бесследно.

Уходишь прочь, надменно, не любя,
Как берег умирающего моря.
И мы с тобой, как будто две реки

Ти завжди шукав шляхи, що ведуть тебе до світла:
Падав, помилявся ти і пускав себе за вітром.
Невблаганно йшли роки, збився рахувати спроби
Відмикати ці замки, та насправді, – небо в тобі!

Сім небес – вони в тобі:
Знизу – пекло, вище – рай.
Сім небес! Don’t look for me,