- Дах
Тик-так, на стене стучат мои часы
И я уйду из дома ровно в шесть часов утра
Наслаждаюсь нотками утренней росы
Я вновь знаю что было со мной позавчера
Не оставайся в мире слез
В мире полном черных мертвых роз
Никотин - словно ключик от всего
- Дискотека
День за днем пливе за горизонти
Відчуваю - знову загубивсь
Небо впало, градієнти
Що це за сон мені наснився
І телефони вимикаю
Переді мною тисячу доріг
Червону куртку одягаю
Біжу назустріч до тебе у вогні
- Досі не придумав
Сівши за стіл, з дурними думками
Діставши кляте лезо, різкими ривками
Тільки но думаю, як би напитися
Ніколи в житті на небо не дивитися
Навіщо страждати, як можна палати
Цей алкоголь, як пекельний вогонь
Навіщо страждати, як можна палати
- Касета
Вікно - холодне повітря
Щодня я відчуваю втрату мого світла
Мотори, звуки автівок
Замивають співи платівок
Як же все по-справжньому набридло!
Хочу знову я вернути спокій
Правда, шкода, що вже все промерзло
Та пішло нарешті на покій
- Літо
Качелі самотніх дворів
Захопив їх назавжди лютий мороз
І на кухні сиджу в пошуках вечорів
Відчуваю себе серед тисячі прос
Та гріли панельні будинки
Наче сон майорів світло-сірий ліхтар
Вдалині височіли старезні ялинки
І всі зникли умить серед диму і хмар
- Молодість
Дешеве пиво на Надії
Гріло душу, наче багаття
І так круто, що ще молоді ми
Візьми с собою це плаття
Пам'ятаю дивне то фото
Що зробили біля під'їзду
То була, напевно, субота
Схоже, точно сходжу я з глузду
- Моя весна
Десь лунав далекий спів
А я стою з квитком в руках
Лиш калюжі від дощів
Височив різнобарвний птах
Якби ніч була б вогнем
Я би в ній наче той боєць
І сказав тобі давай заснем
Під звуки залізниць
- Персонажі
Знову ніч наступила холодна мов лід
Разом сіль залишила шрам
Димарі, за спиною, так безжально палять
Що купив я цигарки, і дим подарував вітрам
Твої вікна горіли, палали вогнем
Нагадали мені знову дерев'яні мости
Чи то справді с тобою ми вкотре заснем?
Та збагнув, що є найліпшим другом самоти
- Полум'Я
Там довкола сніг і ліхтарі губились там
Правда була навесні
Без найбрудніших сірих плям хмари сиві й дим
Чашка чаю на столі і здавалося гірким
Неначе було уві сні і хмари відійшли удаль
І я почув, що можу палати
Яскравим полум'ям палало серце моє
- Сенс
(П'яним був і скільки б я не був
Потрібним я не був
І безкінченно я пам'ятаю)
П'яним був і скільки б я не був
Потрібним я не був
І безкінченно я пам'ятаю
Сотню дум і вирій всіх ідей
І топлю розум свій
- Сон
Твій сон горить
І як радію їй
Печаль так знов зарить
Та йду завжди крізь рій
Я знову там, де світ палав вогнем
Я знову там, де світ палав вогнем
Я знову там, де світ палав вогнем
Я знову там, де світ палав вогнем
- Співи
Я живу у місті темному
І де з дощів захотілось мені піти
Сказати "привіт" сонцю невпинному
Так можна й легко збожеволіти
Збожеволіти
Скрізь лунатимуть лиш співи
Збожеволіти
Там і ми відкинемо думки